Берлін

Щоденник Льоньки

Понедельник 08.08.2005

21:10
Берлін. Кітайський ресторанчик на Oлександра плац.
Ми в Берліні. На прощання бургер зіграв нам на фоно. їмо в китайському ресторанчику лайно з вермишелі за 15 гривень порція. Ціни як у нас, тільки в Евро. Взагалі Берлін дуже нагадує Київ. і Варшаву. і МОскву. Коротко кажучі вся багають, зароблять пеньондзи, мало позитиву в обличах. Взагалі німці дуже некрасиві. Зараз Сергій купить картку і ми подзвонимо нашим.

22:15
Берлін. Парк. Александра плац.
Стартовий пакет купити не вдалося. Магазини працюють тільки до 18:00. Ми дійшли до якогось парку. Я сів з рюкзаками, а Срегій пішов шукати інет. На сторінці у нас є контакт пари, яка мешкає в БЕрліні. Хочемо у них вписатись. Як там наші — не знаю.

Дуже хвилююсь щодо переходу кордону ВГ і Славанею. По дорозі їздять двоповерзові автобуси. Насуває ніч.#

23:00
Берлін. Парк. Александра плац.
Все ще сиджу один в Парку. Сергій був в інеті. Мірик лишив свій номер. Зараз Сергій йому телефонує. Роздрукували адресу латвійців, які мешкають в Берліні. Але вони «позазоною». Дуже холодно. Хочеться спати і пити. Солона китайська їжа дається в знаки. В цій країні я німий.

Щоденник Мірика

Олександрійський плац. Придбав картку для мобілки. Славаня і ВГ ще в Польщі. Передаю їм наші коордианати. Льонька і Турков десь в Берліні, але їх комурки відімкнені. Знаходимо інет, біля телевежі (велитенська вежа стоїть в самому центрі Берліна). Залишаємо на сторінці номер мого телефону. Паралельно знайомимось з гарним, розумним хлопцем Костею, який проживає у Берліні з мамою. Вони з Казахстану. Кості 18 і коли ми його зустріли, він маявся дурнею. Просто блукав нічним Берліном, намагаючись знайти якусь пригоду на свою голову. Ми випили пива в кафе і як раз зателефонував Льонька. За десть хвилин вся компанія була в зборі, тільки Вг, Аня і Славік блукали десь між Берліном та Польшею. Льонька спіткав якихось хлопців по інтересах, а я тим часом зателефонував до дому.

Щоденник Леночки

Белін — це велике, брудне яйце з яскравим жовтком всередині. В центрі купа ведмедиків стоять. Навкруги чутно російську. Для німців ми теж всі росіяни. Мірик пішов купувати мобільну картку.

Я стою на центральній, Олександрійській площі і, як завжди, розглядаю людей. Дівчата з шаленими зачісками і суцільним пірсингом на обличчі. Хлопці в обтяжуючій чорній одежі з чорними нафарбованими нігтями і нафарбованим обличчям. Мірик сказав, що вони підори, але насправді вони готи! Багато хлопців блондинів фарбують собі тільки очі, але дуже яскраво. Хто вони я так і не дізналася.

Ми знайомимося з хлопчиком з Казахстану. Він думав, що ми хіпі, панки або рокери. Сидімо з ним в турецькому кафе. Почуваємося самотньо без наших. Шкода, вже ніч, а вони ще не доїхали… Ха! Не довго сумували. Бачу Льоньку, з ним Сергій. Дуже радісна зустріч!

Хлопці заходять в інтернет-кафе. Виявляється, воно російське. Тут німецькі мобільні картки вдвічі дешевші, їх не треба реєструвати (це тяжкий процес). До того ж ці картки часто заклинюють і тоді гроші з рахунку не знімаються.

Гуляємо по Берліну. Вже друга година ночі. Хочеться спати. Лягаємо в парку під Бранденбурзькою брамою…

Щоденник Льоньки

Вівторок 09.08.2005

00:45
Кафе під телевежею
Зустрілись з Міріком і Леночкою. Ми в такому райончику, де купа росіян. Це біля компьютерного клубу Медіа-пойнт на Олександріївському плаці. Познайомились з Вальдуром, Костей і Льошей. Вони з єстонії. Запропонували забрати Славаню з кордону, бо їхні друзі білоруси будуть їхати завтра. Але наші позазоною.

Щоденник Сергія

Світ великий!
Коли їхав, те навіть особливо не задумувався, що можна не повертатися. Зараз я в Берлині. Світ великий? Світ просто нескінченний. Усі що мене зараз оточує, треба було перевірити на власній шкірі. Автостопом по Європі. А в наступному році…

Щоденник Льоньки

Вівторок 09.08.2005

7:15
Брандербургзька брама. Берлін.
МИ не змогли дозвонитися до Латвійців і пішли ночювати в парк за бранденбургзькою брамою. Досить темний і зручний парк. Лягли о 3:30. Зараз встали. Виходимо. В бачимо 2 десятки німок. Мірик: Боже, ну які ці фрау жахливі. Нема де оку зупинитись." Фрау були вже коло нас і я почув, що вони говорять російською. Цу білоруські фрау. Що не кажі, а наші дівчата красивіші. Йдемо шукати інет і їжу.

7:30
Берлін. Унтер ден линден.
Центральна вулиця Берліну назівається Унтер ден линден. Зараз вона вся перерита. Схоже, що вони будують підземне місто. Десь я це вже бачів… Коли ми прокинулись Сергій ошолосив, що відмовляється нести ТАБУРЕТ. Мол беріть хто хоче, а я все. Я дуже образився на нього. Він несе ТАБУРЕТ вже 3 дні, бо немає ВГ, якому він має його передати. ТАк само я носив у Варшаві. Не можна кидати прапор.

Табурет взяв Мірик.

8:00
Берлін. Унтер ден линден
Небо над Берліном хмарне. Вітер вологохолодний.

11:32
Интернет кафе на Олександра плаці.
Мірик купив смачну їжу на 5 евро. єдине сардельки були не поживні. Чекаємо ВГ і Славаню. Від них немає звісток.

Щоденник Мірика

Ночували ми в якомусь парку, по серед Берліну, біля Браденбурських воріт. Знову стрьом, можливість зустріти поліцію, холодна ніч. Берлін красиве місто, осбливо зранку, після трьох годин сну, коли на тобі важкий рюкзак і пусто у шлунку. Оглядаючи місто, чомусь особливо звертав увагу на людей. Мало зустрічається привабливих, вже не кажу красивих обличь, навіть серед молоді. Хоча це напевно суб`єктивне.

Щоденник Леночки

Просинаємося о шостій. Вставати не хочеться, але й бути застуканими аборигенами теж.
Проходимо повз браму. Бачимо велику групу німкень. «Які жахливі всі дойче фрау!» — кричить Льонька — «На них просто неможливо дивитися!». І тут дойче фрау звертаються до нас російською! Виявляється, вони з Білорусії, співають в народному ансамблі. Вони дійсно дуже схожі на німкень. Льонька вже відчуває, що у нього не вийде закохатися в німкеню, навіть якщо він дуже цього захоче.

У вчорашньому інтернет-кафе познайомилася з дівчиною. Вона з Росії. Її берлінський хлопець з Києва. Вона народилася в тому ж пологовому будинку (в Потсдамі), що і я.

Чотирнадцята година — приїхали наші.

<< Шлях у Німеччину

Шлях у Ройтлінген >>

З Табуретом до Океану

[ >>>>> | Проект ]

[ >>>>> | Журнал ]