Сопот

Щоденник Льоньки

Середа 03.08.2005

6:30

Гданськ
Оце так нічка. Посеред міста в торгівельному наметі. Прокинулись, зібрались за 3 хвилини. Сходили в безкоштовний туалет. Зараз будемо їхати в Сопот. Це 40 км.

7:35

Електричка «Гданськ — Сопот»
Прийшли на вокзал. Взяли квитки по 2.80. Електричка виявилась за хвилину. Ледь встигли. Виглядає так само, як у нас. Трішечки інший дизайн і сидіння з червоного пластика. Пройшли з гітарою по електриці. Заробили 5.60

8:45

Сопот.
Знайшли невеличкий майданчик зі скошеною травою біля приватного будинку. Почали готувати на примусі сніданок. Чергуємо ми з Міриком. Вийшла пані і попросила нас піти. Я порозмовляв з нею і вона дозволила залишитись. За хвилину визирнула з вікна і дала нам три здоровенних огірка. Отакі вони поляки.

10:45

Сопот. Подвір’я пані Терези.
Поснідали. Потім пішли нахабно в туалет без пеньонзов. А вхід там 1.5. Бабуся спершу щось казала, але всі морозилися типу «не розумем по-польську». Турков навіть поголився. Ідемо на море репетирувати.

11:45

Сопот. Балтійське море.
Море не холодне!!! В ньому не має медуз. Плаває фрегат. Всі в захваті. Засмагаємо. Купаємось. Репетируємо.

15:15

Сопот. Пляж.
Прорепетирували. Більш-менш нормальна вистава виходить… Побачили рекламну акцію Сіменс: хто проїде на велотренажері швидше, той одержує надувний матрац. Тепер Мірик несе ще і матрац…

Балтійське море

Слава й Аня. Але так, як вони завжди разом, то ми називали їх СлавАня. Ну, типу, «Чоловік і дружина — один сатана». Коротше, СлавАня — це колективна особистість, осередок суспільства, активна клітина соціального організму.

Щоденник Леночки

Шоста ранку. Просинаюся від шуму. Виглядаю з під намету — бачу машину-мийку. Нас зараз заллє! Ми будемо мокрі! Фуух! Все обійшлося… Машина не завернула в наш бік!

Ми вже в Сопоті! Теж дуже красиве європейське місто.

Зараз в Гданську, Гдині і Сопоті проходить Домініканський ярмарок. Купа артистів. Багато людей, що збирають гроші просто так. Наприклад, на ковзани чи канікули. Замажуть чимось обличчя, поставлять напис і збирають монетки. Сергій каже: «Тут людям гроші немає куди діти! Тому вони їх можуть віддавати просто так! Ось стану на вулиці, одягну протигаз, кинуть грошик — я у них газом, ще більше грошиків — я в них газом, та ще й рукою помахаю!»

Вистава «Івасик» вдалася. Хоча сьогодні зовсім не розуміла, що я грала. Був контакт, але не було логіки!

Лэночка з мімом

Мім - це паразитуюче дитя буржуазного суспільства і пасивного способу життя. Це символ утомленого капіталізму. Суспільство, у якому так багато грошей, що воно змушено віддавати його мімам, не має світлого майбутнього.

Щоденник Сергія

На пляжі стояв хлопчик із зеленим папугою. Даєш хлопчикові злотий — папуга дістає папірець з коробки. На папірці написане пророкування для тебе. Ну, я теж повівся на цей жарт. І от що мені сказав зелений папуга:

«Ти вирішиш усі свої проблеми і станеш дуже багатим, якщо перестанеш пити».

От тепер думаю що краще?

Щоденник Льоньки

Четвер 04.08.2005

12:45

Балтійське море. Між Сопотом і Гдинею.
Тримяста це бухта. По узбережжю живуть люди. Умовно вони проживають в трьох містах.

Сопот — красиве курортне містечко. Ми зіграли прем’єру Телесика. Досить бездарно. Потім поспівали. Заробили добре, але знову не розумію за що дають гроші.

Темнішало. Починався дощ. Ми вийшли з Сопота і розбили намети на узбережжі. Всю ніч йшов сильний дощ. Мірик і Серьога сильно промокли, бо спали на пляжі. Близько п’ятої вони дислокувались до наметів. Зранку Аня, Слава і Леночка зготували неймовірно смачну молочну гречану кашу.

14:15

Балтійське море. Між Сопотом і Гдинею.
Ідемо вздовж моря. Я табуретний. І я найщасливіша людина на землі. Море щохвилини обнімає і охолоджує босі ноги. Ми йдемо 8 км. Все казково. Сергій запропонував зробити кожному по етюду про Табурет. Класна ідея.

19:00

Гдиня. Набережна.
На привалі у нас було голосування з приводу меню і вживання, чи не вживання спиртного. Перемогла демократія — поїли гречки і попили горілки. Демократія — це не добре.

Грали в преферанс на присідання. Я присідав 204 рази.

Шлях в Гдиню

Хочеш в Гдиню?

Щоденник Леночки

Ночували в наших наметах на морі. Пішки прийшли до наступного містечка Гдиня. Ми стали схожими на циганський табір: живемо будь-де, співаємо, танцюємо. Швидко все обживаємо. Тільки не крадемо. Хоча… Ми з Міриком вчора вкрали по компоту в кафе. Слава з Анєчкою (далі СлавАня) знайшли 10 злотих в тому ж кафе і, звичайно, не повернули їх.

<< Гданськ

Гдиня >>

З Табуретом до Океану

[ >>>>> | Проект ]

[ >>>>> | Журнал ]